Вода тут спадає кількома каскадами, а біля його підніжжя сформувалося невеличке озерце, в якому неодмінно потрібно скупатися.

Від природи навколо просто перехоплює подих. Зокрема, тут густо розрослися папороть і мох, що надає цій місцевості певного шарму. А вічнозелені ялини довкола не лише роблять повітря кришталево чистим і свіжим, а й не повністю пропускають сонячне проміння, відтак навіть у найспекотніший день поблизу водоспаду прохолодно та вельми затишно.

Сам водоспад стоїть на річці Манявці, долина якої має форму каньйону завдовжки у 200 метрів, оточеного скелями. Останні утворилися карпатським флішем і нашаровувалися понад 50 мільйонів років. Крім того, нижче за течією є кілька порогів висотою до 2 метрів. Все це створює прекрасні умови для екстремального відпочинку, який і можуть перевірити на собі туристи, замовивши тур каньйоном або спустившись до водоспаду на мотузці.

Притаманна цій місцевості й енергетика таємничості з безліччю легенд. У стародавні часи свої обряди тут проводили язичники – місцеві мешканці вірять, що вода Манявського водоспаду омолоджує, та кажуть, що на цьому місці поклонялися покровителям молодості. Також, за розповідями тутешніх жителів, у цих краях водяться німфи та мавки, і вночі поблизу водоспаду можна почути їхній манливий спів.

Неподалік від Манявського водоспаду є ще два цікаві місця, які варто відвідати – власне саме село Манява, яке розташовується у 6 кілометрах і є одним із найдавніших поселень у Карпатах, а також невеличкий усамітнений монастир Манявський скит, який у XVII столітті заснував виходець з Афону монах Йов Княгиницький. За 380 метрів від храму можна побачити ще одну цікавинку, а саме Блаженний камінь з цілющим джерелом, а навколо монастиря створено лісовий заказник загальнодержавного значення "Скит Манявський".

Коли варто приїжджати? Карпати – чарівні у будь-яку пору року, однак, щоб сповна насолодитися красою та енергетикою цієї місцевості, все ж варто її відвідувати з середини квітня по середину жовтня. Особливо гарно тут буде навесні та влітку, коли можна не лише скупатися у водоспаді, а й побачити усю красу зелених насаджень, натомість під час золотої осені природа навколо Манявського водоспаду перетворюється на щось неперевершене. Зазвичай не замерзає водоспад і взимку, а тутешні краєвиди отримують додатковий шарм. Однак, дістатися до самого водоспаду у цю пору буде дещо складніше, аніж за сухої погоди.

Як дістатися? Від обласного центру Івано-Франківська до Маняви – близько 44 кілометрів. Найлегше буде сюди потрапити через містечко Богородчани, через яке проходить автотраса Івано-Франківськ – Надвірна. Від Богородчан до Маняви – приблизно 27 кілометрів.

До самої ж Маняви найкраще добиратись автобусом або машиною, а зупинятися слід на околицях села та далі вже йти пішки. До Манявського водоспаду можна дістатися двома шляхами: або річищем річки (якщо води небагато), або дорогою через село (5 кілометрів або близько 40 хвилин), яка згодом трохи повертає до лісу та кілька разів перетинає річку Манявку. Зорієнтуватися Вам допоможуть не лише шум води, а й вказівники, які розміщено уздовж всього маршруту. Однак в цій місцевості слід остерігатися крутих підйомів біля Манявського водоспаду та трясовини, що поросла папороттю. Також небезпечними є і переходи убрід, коли у річці води дуже багато.

Де переночувати? Якщо завітаєте за сухої та теплої погоди, то можна розбити табір на березі річки Манявки. А для тих, хто звик до комфорту, найкращим варіантом стане один із готелів у Богородчанах.