Зараз такий вигляд має Біловезька пуща, одна з найбільших оаз дикої природи, розташована у басейні Західного Бугу на території сучасних Польщі та Білорусі. Це останній праліс Європи, який зберігся до наших днів у своєму реліктовому виді, майже неторканий людиною.

Біловезька пуща – один з найстаріших заповідників у світі. Ще 1409 року польський король Ягайло, у володіннях якого перебували тоді ці території, заборонив на своїх угіддях полювання на великого звіра. За однією з версій, назва "Біловезька пуща" походить від збудованої у Кам'янці у XIII столітті Білої вежі. Однак, швидше за все, вона походить від назви центрального населеного пункту Біловежа, що перебуває зараз на території Польщі.

Деревам у Біловезькій пущі – не одна сотня років. Окремі "старожили" – п’ятсот-, шістсотлітні царі-дуби – ще пам’ятають російських царевичів та польських королів, які полювали тут на різну дичину.

За розмаїттям рослин і тварин Біловезькій пущі немає рівних у Європі. Це одне з останніх прихистків для великих ссавців – бурого ведмедя, вовка, рисі, лося, кабана, а також видри та бобра. А ще – понад 120 видів птахів.

На площі у півтори тисячі квадратних кілометрів мирно уживаються велетенські зубри – найкрупніші представники сучасної європейської фауни, та мишки-землерийки – найдрібніші ссавці у Європі.

Щодо зубрів, то Біловезька пуща стала широко відомою на початку XIX століття, коли виявилося, що в її лісах зберіглася значна кількість зубрів, винищених в інших місцях Європи. В 1803 році спеціальним законом полювання на зубрів було заборонене. На початку XX століття в Біловезькій пущі налічувалося вже близько 700 зубрів. Та під час першої світової війни вони були повністю винищені – довелося завозити їх з зоопарків. Заледве вдалося довести поголів'я до двох десятків. Та після другої світової це стадо майже все загинуло. Ті тварини, що залишилися, стали вихідними для створення нового стада зубрів. Сьогодні на території Біловезької пущі проживає найбільша у світі популяція цих рідкісних тварин.

З 90-х років цей клаптик незайманої природи перебуває під пильним оком ЮНЕСКО – у 1992 році рішенням ЮНЕСКО під номером 73 Державний Національний парк "Біловезька пуща" включений в Список об'єктів Світової спадщини людства. Найцінніші його осередки суворо охороняються законом. Біловезький Національний Парк, розташований з польської сторони цих пралісів – один з перших у Європі.

Коли варто приїжджати. Музей працює цілий рік. В зимовий сезон (з 16 жовтня по 15 квітня) робочі дні – вівторок-неділя, з 9:00 до 16:00. У літній сезон щоденно, навіть у державні свята – теж з 9:00 і до 16:30. Варто зазначити, що останній запуск туристів – за 30 хвилин до закриття.

Екскурсії тут здійснюються лише у супроводі гіда та за чітко визначеними маршрутами. Можна – пішки, можна – кінним екіпажом, а можна й залізницею – вузькоколійку залишили по собі німці, які активно пиляли ліс в роки першої світової війни.

Для туристів відкриті три піші маршрути загальною протяжністю понад 20 кілометрів, 2 велошляхи та одна освітня стежина. Також тут діє один з найсучасніших природничих музеїв Польщі.

Як добратися. До Біловежжя у Польщі, де розміщений Національний парк, веде дорога №689 від Більськ-Підляський через Гайнівку. З України до цих місць найкраще добратися по трасі М19 через Білорусь.